Logo

ПЕДАГОГІЧНИЙ ЧАСОПИС ЛЬВІВЩИНИ

Logo2
search_left


Відкрито книжкову виставку, присвячену Валер'яну Підмогильному

Опубліковано: Понеділок, 25 січня 

min
max

До 115-ти річчя від дня народження Валер’яна Петровича Підмогильного (1901-1937), українського письменника у приміщенні Львівської обласної науково-педагогічної бібліотеки представлено книжкову виставку:Невтомний гонець в майбутнє»(еспонується з 25 січня до 12 лютого в приміщенні абонементу),

Довідка

Валер’ян Підмогильний народився 2 лютого 1901 року в селі Писарівка Павлоградського повіту (зараз Синельниківський район) на Катеринославщині в бідній селянській родині Спочатку Валер’ян відвідував церковну школу. Потім навчався з перервами, через матеріальну скруту, на математичному та юридичному факультетах Катеринославського університету, який так і не закінчив. Одночасно Валер’ян опановував російську, німецьку та французьку та завершив навчання з відмінними оцінками.

1919-1920 — видані дев’ять його оповідань: «Старець», «Складне питання», «Ваня», «Гайдамака», «Добрий Бог», «На селі», «На іменінах», «Дід Яким». У 1920-1921 р. працював учителем. 1921 р. — вирушає до Києва і працює бібліографом у Книжковій палаті. Одружується з донькою священика Катериною Червінською у Ворзелі, подружжя поселяється в Києві.

Працював редактором у видавництві «Книгоспілка», а з 1925р. — у журналі «Життя й революція» Підмогильним переведені з французької на українську твори Вольтера, Бальзака, Дідро, Мопассана. До кращих інтелектуальних досягнень письменника належать романи «Місто» (1928), «Невеличка драма» (1930). Стає організатором літературної організації «Ланка», а потім МАРСу.

1929 — переїздить до Харкова, де починаються репресії проти нього. 1933-1934 — пише останній твір «Повість без назви..», яку так і не закінчив. 8 грудня 1934 — заарештовано 9 червня 1935 прибув на Соловки як особливо небезпечний політичний злочинець.

3 листопада 1937 — розстріляли в урочищі Сандармох. У 1956 був посмертно реабілітований.

 

Немає коментарів