Logo

ПЕДАГОГІЧНИЙ ЧАСОПИС ЛЬВІВЩИНИ

Logo2
search_left


Пропозиції до Концепції «Нова школа. Простір освітніх можливостей»

Опубліковано: Понеділок, 19 вересня 

min
max

Пропозиції до Концепції «Нова школа. Простір освітніх можливостей»

  1. Вилучити з тексту Засад поняття «загальнолюдські цінності», яке обмежує ціннісні орієнтири Нової української школи, спонукаючи думати, що групові (національні, етнічні, родинні) цінності для шкільного виховання неважливі. Доцільно говорити про визнані українською нацією цінності.
  2. Орієнтуючись на цінності об’єднаної Європи закцентувати увагу на необхідності просування поваги до людської гідності, прав та свобод людини на всіх етапах навчального та виховного процесів.
  3. Доповнити Концепцію словником термінів, які тут використовуються.
  4. Замінити назву п’ятого компоненту Нової школи («5. Виховання на цінностях. С. 21»), як таку, що не передає суті пропонованих змін. Виховання завжди орієнтоване на цінності, тому важливо вказати: в Новій українській школі виховання не розглядатиметься як окремий процес, що відбувається у позаурочний час. Назвати цей компонент можна «Наскрізний процес виховання».
  5. У частині «5. Виховання на цінностях. С.21-22» не тільки визначити мету виховання (прийняття учнями визнаних нацією цінностей), але й вказати спосіб та інструменти, що забезпечують єдність навчання, виховання та розвитку дитини. Врахувати викладені у додатках до цих Пропозицій міркування щодо змісту п’ятого компонента Нової української школи.
  6. Пояснити зміст поняття «виховне середовище» або замінити це поняття поняттям «виховний простір» (5. Виховання на цінностях. С. 22, абз.6). На відміну від виховного середовища, яке є даністю і відображає взаємовідносини у суспільстві, виховний простір – це соціально-культурні норми, в які включена дитина, встановлені і дотримувані дорослими правила поведінки, від яких визначальною мірою залежить розвиток дитини як особистості. Він виникає як результат порозуміння між членами шкільної громади, у процесі взаємодії виховників (вчителів і батьків) та вихованців (учнів) через залучення останніх до цінностей та смислів соціального життя.
  7. Пояснити, хто складає «весь колектив школи» та у який спосіб цей колектив братиме участь «у формуванні виховного середовища» (5. Виховання на цінностях. Ст. 22. Абз.6). Наголосити, що членами шкільної громади (колективу), яка творить сприятливий для виховання соціокультурний простір, є не лише педагоги, а  й учні та їх батьки, усі активні учасники шкільного виховання, зокрема, конфесійні громади, місцеві осередки дитячих та молодіжних громадських об’єднань. Назвати основний інструмент творення виховного простору школи – її виховну програму, розроблену спільними зусиллями активу шкільної громади. Прикладом такої програми може бути Програма козацько-лицарського виховання учнів початкової школи, розроблена Львівським обласним Центром краєзнавства, екскурсій і туризму учнівської молоді.
  8. Наголосити, що академічна автономія, яку матиме Нова українська школа, означає право педагогів, за згоди шкільної громади, на творення не лише навчальних, а й виховних програм і проектів.   Причому співавторами та виконавцями цих програм і проектів поруч з педагогами можуть бути й представники громадськості.
  9. Уточнити вислів «Ключовим виховним елементом стане приклад учителя, який покликаний захопити дитину» (5. Виховання на цінностях. С. 22, абз. 7). Висловлену думку можна передати так: «Ключовим інструментом виховного впливу у новій українській школі має стати приклад учителя. Життєвий досвід учителів, їх індивідуальність та  особистісні риси, за умови орієнтації педагога на учня та уміння вибудувати з ним партнерські стосунки, стануть визначальним фактором формування дитиною своїх ціннісних орієнтацій як свідомого громадянина України».
  10. Чітко вказати, що педагогічні працівники несуть відповідальність за якість виховного середовища (соціокультурного простору)  школи, не можуть порушувати правил етики та академічної доброчесності, повинні протидіяти впливу на учнів псевдорелігійних та інших асоціальних і антисоціальних неформальних об’єднань.
  11. Відмовитись від ідеї у школі «вимірювати індивідуальні нахили та здібності кожної дитини» (5. Виховання на цінностях. С. 22, абз.8). Замінити дієслово «вимірювати» на  «виявляти».
  12. У реченні «У цій справі Нова школа буде щільно співпрацювати з позашкільними закладами освіти» (5. Виховання на цінностях. С. 22, абз.8) дієприслівник «щільно» замінити на «тісно».

 

Пропозиції підготовані працівниками кабінету розвитку освіти Львівського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти.

Вони обговорювались та були поправлені і доповнені  учасниками круглого столу «Нова українська школа: наскрізний процес виховання, який формує цінності», що відбувся 14 вересня 2016 року. Співорганізаторами круглого столу були Львівський обласний  інститут післядипломної педагогічної освіти  та Громадська  Рада «Святий Юр».

Підтримує Пропозиції також  львівська обласна організація Всеукраїнського педагогічного товариства ім. Г.Ващенка.

Автори пропозицій та учасники круглого столу загалом розділяють бачення української школи, викладене у Концепції «Нова школа. Простір освітніх можливостей», і переконані, що законопроект «Про освіту» (№ 3491-д від 04.04.2016), який розкриває її зміст, має бути схвалений Верховною Радою України та якомога швидше впроваджений.

 

Олег Дацій, голова львівського обласного осередку

Всеукраїнської  молодіжної  громадської організації «Українська молодь - Христові»

Олексій Манько, голова львівської обласної організації

Всеукраїнського педагогічного товариства імені Г.Ващенка

Валентина Матяшук, завідувач кафедри суспільствознавчої освіти

Львівського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти,

доцент, кандидат історичних наук

Роман Пастушенко, завідувач кабінету розвитку освіти

Львівського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти

Ярина Сенчишин, завідувач кабінету інформаційно-видавничої діяльності

Львівського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти

 

17 вересня 2016 року

 

 

                                                                                                                                  Додаток 1

до Пропозицій

5. НАСКРІЗНИЙ ПРОЦЕС ВИХОВАННЯ

            Освіта призначена для того, щоб людина зуміла бути щасливою в особистому житті та успішною у своїй взаємодії з суспільством. Її результат - це знання, правила та цінності, що складають певні системи, творячи індивідуальний культурний простір особистості, її сутність як Людини. Зведення освіти до набуття лише знань загрожує утвердженням морального релятивізму, запереченням існування  соціальних та моральних цінностей, що визначають сутність людини та суспільства.

У новій українській школі навчально-виховний процес розглядатиметься як єдиний освітній процес, у межах якого набуття дітьми знань про себе, світ людей та світ природи і прийняття ними правил соціального співжиття матимуть спільну мету – осмислення наявних у досвіді людства ціннісних уявлень та ідеалів, здатних служити основою власної системи ціннісних орієнтацій учня. Визнані сьогодні українською нацією морально-етичні (гідність, чесність, справедливість, турбота, повага до життя, повага до себе та інших людей) та соціально-політичні (свобода, демократія,  повага до закону, громадянська відповідальність, державна та рідна мови, українська культура, патріотизм,  визнання цінності  культурного різноманіття, відкритість до світу, солідарність, дбайливе ставлення до довкілля) цінності стануть стрижнем  освітнього процесу.

Для цього у новій українській школі буде вибудувано відповідний соціально-культурний (виховний) простір. Його ключові характеристики:

  1. Безпечний. Безпечний освітній простір для дитини включатиме, окрім суто фізичної безпеки, механізми захисту її емоційної та комунікативної сфер життя, зокрема, захист права на приватність, на  вільне спілкування та рівність, можливості реалізовувати своє право на самобутність тощо.
  2. Моральний. Побудовані у школі відносини між учасниками освітнього процесу ґрунтуватимуться на визнанні людської гідності кожного, а отже на взаєморозумінні та взаємоповазі, забезпеченні рівності і справедливості, демократичних процедур  при прийнятті рішень, що стосуються шкільного життя, та оцінюванні здобутків кожного його учасника, зокрема, й учня. Подвійні стандарти, лицемірство, нехтування правилами, свідомий обман, святенництво та інші притаманні існуючій школі вади мають залишитися за порогом нової.
  3. Сповнений довіри. Міцні моральні засади нової української школи  дозволять учасникам освітнього процесу – дорослим та дітям – покладатись один на одного, солідаризуватись та співпрацювати у досягненні важливих для шкільної спільноти та для окремих учнів цілей.
  4. Демократичний. Атмосфера взаємної довіри звільнить педагогів від потреби підтримувати авторитарний стиль спілкування, захистить учнів від необґрунтованого примусу, забезпечить   кожному з учасників освітнього процесу реалізацію  його прав, можливість вільного вибору, утвердить демократію як спосіб управління шкільною спільнотою.
  5. Патріотичний. У демократичних шкільних спільнотах з’являться максимально сприятливі можливості для формування української ідентичності:  поваги до державної мови, можливостей пізнати  минуле та сучасне  України, здобутки української культури тощо. Лише в умовах демократії діти зможуть здобути досвід громадянської поведінки, відповідальної щодо себе та інших.
  6. Відкритий. Як  провідний осередок національного виховання, нова українська школа  буде відкритим простором,  де  впливи батьків, громадського оточення і педагогів, набудуть планомірного і цілеспрямованого характеру.   Школа постійно співпрацюватиме з сім’ями, органами влади та самоврядування, громадськістю. До планованих спільно виховних справ долучатимуться як діти різного віку, так і дорослі.

У шкільному просторі, де процес виховання не буде формально відокремлений від навчального, виховні впливи мають бути усвідомленим та спланованим компонентом будь якої діяльності учня.  Учасники освітнього процесу на заняттях разом обмірковуватимуть проблемні завдання,  спільно плануватимуть, проводитимуть та оцінюватимуть цікаві та потрібні їм позаурочні заходи (виховні справи), вирішуватимуть питання, пов’язані з створенням шкільних гуртків, мистецьких студій, спортивних секцій та клубів за інтересами, регулярно долучатимуться до участі у житті місцевої територіальної громади.

Виховання дитини  у школі відбуватиметься відповідно до її віку, здібностей та нахилів, потреб та індивідуальної траєкторії розвитку. У цій справі Нова школа буде тісно співпрацювати з позашкільними закладами освіти, дитячими та молодіжними громадськими організаціями.

Ключовим інструментом виховного впливу у Новій українській школі має стати приклад учителя. Життєвий досвід учителів, їхня індивідуальність та  особистісні риси, за умови орієнтації на учня та умінню вибудувати з ним партнерські стосунки, стануть визначальним фактором формування дитиною своїх ціннісних орієнтацій як свідомого громадянина України.

Будучи уособленням ціннісних ідеалів дитини, учитель Нової української школи зобов’язаний дотримуватися загальноприйнятих правил етики та академічної доброчесності педагогічного працівника, протидіяти впливу на учнів псевдорелігійних та інших асоціальних і антисоціальних неформальних об’єднань.

 

Роман Пастушенко

 

 

Додаток 2

до Пропозицій

 

Козацько-лицарські традиції, започатковані в минулі століття,  є вищим здобутком українського національного життя, культури, державотворення, етнопедагогіки та  духовності. Вони зберегли свою значущість, ба - набули особливої актуальності у цей важкий для нас період.  Маємо чітко бачити й розуміти: постане сучасне українське лицарство у його вищому прояві — духовно постане наша нація, стане провідною силою суспільства, і тільки за цих умов духовно постане і вся Україна разом з нею.

Тож пропоную включити як додаток до Концепції «Нова школа. Простір освітніх можливостей» розроблений мною  на основі праць українських педагогів опис якостей українського лицаря. Цей текст може служити своєрідним виховним ідеалом  - чітким орієнтиром  виховників, на основі якого можна оцінювати результативність виховної роботи. 

Виховний ідеал на базі ключових компетентностей

Сучасний український лицар як виховний ідеал молоді має наступні якості:

- патріотичні, які засвідчують, що патріот України -   це громадянин держави, який усіма можливими для нього засобами сприяє її розбудові; любить свою    Батьківщину і готовий до її захисту; поділяє ідею єдності всього українського народу й необхідності сконсолідованих зусиль суспільства для покращення загального рівня життя;  дбайливо ставиться до національних багатств та рідної природи  і вимагає такого ж ставлення від інших;    шанує історичну пам’ять,  державну мову та державні символи, володіє державною мовою; любить рідну культуру, мову, національні свята, традиції і шанобливо ставиться до культурних надбань інших національностей країни; дотримується Конституції України та інших норм чинного законодавства, сприяє їх удосконаленню для загального блага; береже і зміцнює власне здоров’я та здоров’я співгромадян; дбаючи про власний добробут, покращує якість життя інших та добробут держави;

- моральні чесноти: любов до ближнього, шляхетність чи благородство, що в свою чергу   передбачає  наявність таких якостей, як  честь,  власна гідність, самовідданість,  чесність, працелюбність, совісність,  людяність, гуманність, стриманість,   вдячність, правдивість,   щиросердність, вірність, почуття обов’язку,  повага до старших, відданість, скромність,   оптимістичність, захоплення красою і мистецькою творчістю, музикою, співом, танцями, повага до таких цінностей, як свобода, рівність, справедливість, піднесеність мотивів поведінки людини;

- громадянські, що передбачають здатність   орієнтуватися в проблемах сучасного суспільно-політичного життя в Україні та світі, брати участь в політичному та суспільному  житті країни  через процедуру виборів, діяльності в громадських організаціях, політичних партіях; бути законослухняним і вміти захищати  свої  права й свободи через процедуру суду;  вміти взаємодіяти    з органами державної влади на користь собі й громадянському суспільству; робити свідомий вибір, виходячи з власних інтересів та  інтересів й потреб інших громадян,   суспільства та держави загалом;

- соціальні, які засвідчують високий  професіоналізм в обраній  сфері, широку компетентність та працьовитість; соціальну активність,  здатність до спільного життя і співпраці;    здатність робити самостійний життєвий вибір, розв'язувати конфліктні ситуації,  брати на себе  відповідальність за свої дії; володіти    навичками критичного мислення й рефлексії власної діяльності; вміння  спілкуватися, відстоювати свою позицію, продукувати нові ідеї, передбачати можливі наслідки дій та вчинків; бажання й готовність учитися протягом життя;

- загальнокультурні:  знання державної,  рідної й іноземних мов;  володіння високою  культурою міжособистісних взаємин,  застосування методів самовиховання, орієнтованих на систему індивідуальних, національних і загальнолюдських цінностей, для розроблення й реалізації стратегій і моделей поведінки та кар'єри;  орієнтація в культурному та духовному контекстах сучасного українського суспільства, здатність до   аналізу й оцінки  найважливіших досягнень національної, європейської та світової науки й культури; застосування засобів й технологій інтеркультурної взаємодії , вміння провадити конструктивну діяльність в умовах культурних, мовних, релігійних та інших відмінностей між народами, різноманітності світу й людської цивілізації;

- екологічні, що дозволяють дбати про власне фізичне, соціальне, психічне та духовне здоров’я,  здоров’я співгромадян,  безпечне здорове довкілля й екологію планети Земля та Всесвіту: навички санітарно-гігієнічні,  раціонального харчування,  рухової активності, ефективного спілкування,  співчуття,  поведінки в умовах тиску, погроз, дискримінації , розв'язування конфліктів, спільної діяльності та виробництва;  уміння адекватно усвідомлювати власну унікальність,  позитивне ставлення до себе та  інших людей, до життєвих перспектив; вміння аналізувати проблеми та приймати рішення, визначати життєві цілі   й досягати їх; здатність  раціонально використовувати час; навички самоконтролю; стійка мотивація до саморозвитку та успіху; навички екологічного природокористування й активності в питаннях захисту довкілля та природних багатств України;

- інформаційної культури через   здатність   орієнтуватись в сучасному інформаційному просторі; вміння вирізняти, шукати й знаходити потрібну корисну інформацію,  володіти й оперувати нею відповідно до власних потреб;

- економічної культури, яка полягає в    здатності співвідносити власні економічні інтереси й потреби з наявними матеріальними, трудовими, природними й екологічними ресурсами, інтересами й потребами інших людей та суспільства;   організовувати власну трудову та підприємницьку діяльність і працю колективу, орієнтуватися в нормах і етиці трудових відносин;
аналізувати й оцінювати власні професійні можливості, здібності та співвідносити їх з потребами ринку праці; складати, здійснювати й оцінювати плани добросовісної підприємницької діяльності та особисті бізнес-проекти, розробляти прості моделі дій та прийняття економічно й екологічно обґрунтованих рішень у динамічному світі; презентувати та поширювати добросовісну інформацію про результати і продукти власної економічної діяльності та діяльності колективу;

- сімейні:  вірність у коханні, статева стриманість, вміння побудувати  здоровий сімейний побут, створити  сприятливий моральний мікроклімат; батьківські компетентність й педагогічна спроможність; вміння й здатність вести здоровий спосіб життя; усвідомлення й визнання ролевих функцій подружжя й здатність їх успішно виконувати;  терпіння,   повага до батьків, гостинність.



Валентина  Матяшук

Немає коментарів


Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання