Logo

ПЕДАГОГІЧНИЙ ЧАСОПИС ЛЬВІВЩИНИ

Logo2
search_left


Побачила світ нова збірка поезій Володимира Осінчука «На душу лягають рядки…»

Опубліковано: Вівторок, 22 травня 

min
max

«На душу лягають рядки…» – це третя книга Володимира Осінчука. Попередні дві – «Життя як мить» та «Забавна абетка» – знайшли свого читача.

«Львівська поетична школа – багата і різнобічна. Тут є усе… і навіть більше. Важко когось здивувати новизною, оригінальністю і самобутністю. Володимир Осінчук і не прагне когось дивувати. Хоча ні – дивувати якраз і прагне. Адже чоловік усе життя займається далеко не «поетичними» справами. І враз!... І нате вам!... Плід дозрів і мусить упасти, аби дати буйні сходи», - розповідає письменник, поет, голова спілки письменників України у Львівській області Ігор Гургула, гортаючи сторінки книги.

Стежини дитинства, лірика, патріотизм, етюди природи вселяють оптимізм у душу читача та визначають кредо українця: «Не здавайся – все здолаєш».

Пропонуємо до Вашої уваги декілька поезій, які увійшли до збірки:

Не бачив Бога, але вірю

Десь всередині, глибині

В його прихильність і довіру,

Тепло дароване мені.

 

Не бачив Бога та надія,

Як крапля ранішня роси.

Змиє гріхи, добром наділить,

Ти лишень щиро попроси.

 

Не бачив Бога, мить любові,

А щастя – це не передать –

Тече у жилах, і у крові,

В душі, на серці благодать.

 

Не бачив Бога і не смію

Когось у цьому я винить.

Існує віра та надія,

Потрібно жити та любить.

 

 

Я хочу усміхнену долю,

Щоб мрії збувались завжди.

З надією в краще, любов’ю

Життєву стежину пройти.

 

А також здоров’я для рідних,

Щоб довго прожили батьки.

До старших відносились з шаною й гідно,

Та діти не знали біди.

 

Я хочу, щоб заздрощі зникли

Та підлість і зло заодно.

Всі щирі були та привітні

Із вірою жили в добро.

 

Так хочеться десь ідеалу,

Покращення, щастя в житті.

Краплина бажань – це так мало,

Щоб радісно стало душі.

17.07.2017

 

 

Мене будуть вчити усі хто накрав,

Як правильно жити ще маю.

Я завжди дотримувавсь норм, навіть прав,

А також закон поважаю.

 

Мене будуть вчити Вкраїну любить,

Хто рве на шматки її рідну.

І збреше, обдурить буквально за мить,

Приховує душу безстидну.

 

Мене будуть вчити, як вижити всім,

Коли пояси затягнули.

Таки не накрались і мало все їм,

Вони забувають минуле.

 

В душі вже нарвало, терпінню вінець,

Щось змінювать треба, напевне,

Брехні, лицемірству, блюзнірству – кінець,

Тоді це життя не даремне.

22.12.2015

Щоб придбати збірку поезій Володимира Осінчука «На душу лягають рядки…», або запросити автора відвідати Вашу установу та презентувати книгу, звертайтеся на електронну поштову скриньку: v.b.osinchuk@gmail.com.

Немає коментарів