Logo

ПЕДАГОГІЧНИЙ ЧАСОПИС ЛЬВІВЩИНИ

Logo2
search_left


«З КАРПАТ У СВІТ. Хто такі лемки? Стаття друга» - з книги Боюкага Микаіллі «Під одним небом»

Опубліковано: Понеділок, 05 лютого 

min
max

Попри те, що видатні представники лемків жили і творили в різних країнах, вони зберігали свою ідентифікацію та пишались приналежністю до цієї етнічної спільноти українців. Із середовища лемків вийшло чимало обдарованих митців, письменників, науковців. Одним із відомих представників лемків був Михайло Андрійович Балудянський. Він народився 7 жовтня 1769 року в селищі Ольшава Бардіївського округу Словаччини. Михайло Балудянський ‒ видатний державний діяч, вчений-правознавець, економіст, реформатор, доктор права, перший ректор Петербурзького університету. Я невипадково вирішив ознайомити читачів із його біографією. Йому належать чималі заслуги в складанні зводу законів Російської імперії, а також у зміцненні міжнародних наукових і культурних зв'язків Росії з європейськими країнами. За ці заслуги Михайло Балудянський одержав герб, на якому зображено книжку законів із цифрою 15 на обкладинці, що означало 15 томів його праць. Балудянський обіймав у Росії високі пости: таємний радник, статс-секретар, сенатор. Досліджуючи життя і творчість Балудянського, я знайшов статтю Є.М. Косачевської. Автор вважає, що Олександр Сергійович Пушкін міг бути одним із учнів Балудянського. Помер вчений 3 квітня 1847 р. у Санкт-Петербурзі. За особливі заслуги перед країною Балудянський був похований у Свято-Троїцькій Сергієвій Лаврі. На його надгробку є напис «Хай буде воля Твоя». Кажуть, це були улюблені слова великого вченого. Слід зазначити, що в музеї Санкт-Петербурзького університету зберігається бронзовий бюст Михайла Балудянського. А о 1874 році в Петербурзькому університеті було засновано стипендію його імені, яку отримували студенти, що найбільш відзначились в різних галузях науки, однак, на жаль, ця традиція не збереглась.

Ще одним видатним уродженцем Лемківщини був Іван Могильницький ‒ один із провісників українського національного відродження в Галичині. Майбутній священик, науковець, просвітитель, культурний і церковний діяч народився 19 серпня 1778 р. у с. Улюч Березівського повіту Підкарпатського воєводства, Польща. У семінарії почав вивчати іноземні мови: крім західних, єврейську, сирійську, халдейську та арабську. Після закінчення семінарії навчався на богословському факультеті Віденського університету. У 1800 році був рукоположений на священика. За його клопотанням в окрузі, де він був парохом, 1806 року була організована народна школа. Під час інспекторської діяльності сприяв поширенню мережі українських народних шкіл.

З 1816 р. Іван Могильницький – ректор новозаснованого Дяко-вчительського інституту в м. Перемишлі (на той час – Україна). У тому ж році Іван Могильницький заснував першу українську наукову установу „Товариство священиків греко-католицького обряду в Галичині” і написав її статут. Пізніше видатний громадсько-політичний діяч Іван Франко скаже: „Статут, створений Іваном Могильницьким, ‒ важливий документ для історії нашого національного розвитку”. Іван Могильницький склав і видав низку підручників українською мовою, зокрема, створив першу в Галичині граматику української мови ‒ підручник «Граматика язика словено-руського». У своїй статті ««Відомість о руськім язиці» першим серед західноукраїнських мовознавців обґрунтував положення про самостійність і самобутність української мови. Цим Могильницький спростував поширені в той час помилкові уявлення про українську мову як діалект польської або російської мови та аргументовано визначив її як одну з реально існуючих східнослов'янських мов.

Ректор Української академії друкарства, доктор технічних наук, професор, Заслужений діяч науки і техніки України Богдан Васильович Дурняк ‒ також відомий представник Лемківщини. Богдан Васильович закінчив очолюваний ним сьогодні навчальний заклад у 1978 році за спеціальністю інженер з автоматизації та комплексної механізації процесів і сьогодні є одним із найавторитетніших фахівців в Україні у сфері поліграфічної промисловості та науки. Він ‒ автор сотень наукових статей, які відіграли важливу роль у розвитку в Україні друкованої промисловості, у вивченні світового досвіду та впровадження нових технологій. У 1988 році Богдан Дурняк достроково захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата наук, а через два роки захистив докторську дисертацію. У 1998 році Богдан Васильович був призначений директором поліграфічного технікуму Української академії друкарства, а 2000 року посів посаду ректора Академії друкарства. Очолюваний ним навчальний заклад відповідає всім сучасним вимогам і стандартам. Про Українську академію друкарства я вже писав раніше.

Чимало цікавого розповіла мені про лемків, їхні національно-духовні цінності та традиції Софія Феди́на ‒ українська співачка і телеведуча, активний громадський діяч, голова Світової федерації українських лемківських об'єднань(2012-2017), кандидат політичних наук, доцент кафедри міжнародних відносин і дипломатичної служби Львівського національного університету імені Івана Франка. Ця вродлива, енергійна, щира і всебічно ерудована молода жінка намагалась якомога яскравіше описати традиції лемків. Любі читачі, відомості, які я пропоную вам, почерпнуті з розповідей Софії Федини, бесід з лемками та інших джерел. Гадаю, моя стаття про лемків допоможе сформувати у вас певне уявлення про цю етнічну спільноту українців.

Немає коментарів